проточити

проточити: I див. проточувати.
II -точу́, -то́чиш, док.
Точити (див. точити II) якийсь час.

III -точу́, -то́чиш, док.
Точити (див. точити III) якийсь час.

Нужна курсовая?

проточити — 1 дієслово доконаного виду обробити на верстаті проточити 2 дієслово доконаного виду точити якийсь час … Орфографічний словник української мови
проточений — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до проточити … Український тлумачний словник
проточка — и, ж., тех. 1) Дія за знач. проточити, проточувати 1). 2) Заглиблення, отвір, проточені у деталі, механізмі … Український тлумачний словник
руйнувати — 1) (ударами, поштовхами, струсом тощо примушувати що н. розпадатися), розвалювати, розвалити, розбивати, розбити, нищити, знищувати, знищити, валити, завалювати, завалити, ламати, плюндрувати, трощити, розоряти, розорити, розтрощувати, розтрощити … Словник синонімів української мови

Словари и энциклопедии на Академике